1. Словник української мови у 20 томах

копилець

КОПИЛЕ́ЦЬ¹, льця́, ч.

Зменш. до копи́л¹ 1.

Копильці використовують для меншого взуття (з навч. літ.).

КОПИЛЕ́ЦЬ², льця́, ч., діал.

Зменш. до копи́л².

Всі .. зійшлися на тім, .. що в селі нічого доброго Сук по собі не залишив. Хіба п'ятьох копильців-байстрюків (І. Чендей).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копилець — копиле́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. копилець — див. дитина Словник синонімів Вусика
  3. копилець — -льця, ч. Зменш. до копил. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. копилець — КОПИЛЕ́ЦЬ, льця́, ч. Зменш. до копи́л. Словник української мови в 11 томах
  5. копилець — Копил, -ла́ м. 1) Сапожная колодка. Швець копилом перекинув. Ном. №301. 2) Столбики (отъ 4 до 6), связывающіе полозья съ ящикомъ саней. Kolb. I. 67. Шух. I. 180. Копили поробив на сани. 3) Незаконнорожденное дитя. Вх. Зн. 28. ум. копиле́ць. Ном. № 14299. Словник української мови Грінченка