копил

КОПИ́Л¹, а́, ч.

1. Дерев'яне шевське знаряддя у формі ступні для виготовлення взуття.

На сирій від осінньої вогкості землі виразно витискалися сліди пари городянських чобіт на кривий копил, з високими корками (Б. Грінченко);

– Я бачив у шевця такий самий копил. Він був теж потиканий шпильками (І. Микитенко);

Вискочило [на арену] трійко хлопаків .. – гнучких, метких, ніби вивірки. Обличчя в них були разюче подібні, наче зняті з одного копила (О. Бердник);

* Образно. Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи! Життя не наліза на ваш копил (В. Симоненко).

2. Короткий брусок, закріплений у полоз саней для зв'язку полозів з коробом.

Сани йшли у затоки, стукались копилами, а він одставляв ногу і упирався в тверді краї дороги (М. Коцюбинський);

Накрутивши на копил віжки, дбайливо поправивши збрую на конях, бригадир .. підійшов до Марка (І. Кириленко);

Кучер, збочивши з дороги, наскочив на приметений сином пеньок і зламав копила (В. Малик);

Сани часом гребли кошелем замети, бо копили не були розраховані на таку глибоку колію (М. Циба).

[Зби́ті] на оди́н кшталт (копи́л) див. зби́тий.

○ (1) До копи́ла, у знач. присл. – остаточно, до кінця.

– При Осташкові кінці з кінцями не зводили, а при Гаркуші останній лад загинув. До копила добиває колгосп (Ю. Мушкетик);

(2) На свій копи́л, у знач. присл. – по-своєму, на свій лад.

Крок за кроком він [І. Котляревський] іде за Вергілієм, на свій копил переробляючи кожен його епізод, .. не пропускаючи нічого більш-менш важливого, не минаючи “ні титла, ніже тії коми” (М. Зеров);

Ще не встигло захолонути тіло, а вже пам'ять покійного зневажена: його ідею завтра ж перетягнуть на свій копил славолюбці (Р. Іваничук);

Враз став [Кирило] серйозний: – До всього, Ваша Величносте, там [в академії] засіли самі німці і гнуть науку на свій копил (Ю. Мушкетик);

Варвари й елліни все споконвіку міряли на свій копил (І. Білик).

◇ На оди́н арши́н (копи́л) див. арши́н.

КОПИ́Л², а́, ч., діал.

Позашлюбна дитина.

На Закарпатті й тепер старші жінки кажуть про дівчину, яка народила поза шлюбом і сама виховує дитину, “найшла собі копила” (з наук.-попул. літ.).