1. Фразеологічний словник української мови

копил

добива́ти / доби́ти до копила́ що. До краю занедбувати що-небудь. — При Осташкові кінці з кінцями не зводили, а при Гаркуші останній лад загинув. До копила добиває колгосп (Ю. Мушкетик).

на оди́н копи́л. 1. зі сл. роби́ти, крої́ти і т. ін. За одним зразком, однаково. В Січі .. курені побудовані всі на один копил (П. Панч). 2. ірон. Однакові між собою. (Конопліцький:) Оченята ніби хотять повистрибувати — всі вони (дівчата) на один копил (О. Коломієць).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копил — копи́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. копил — (шевський) колодка; П. зразок, взірець, манір, кшталт, жм. копито. Словник синонімів Караванського
  3. копил — див. дитина; ніс Словник синонімів Вусика
  4. копил — -а, ч. 1》 Дерев'яне шевське знаряддя, що має форму ступні та яким користуються для виготовлення взуття. 2》 Короткий брусок, закріплений у полоз саней для зв'язку полозів із коробом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. копил — КОПИ́Л¹, а́, ч. 1. Дерев'яне шевське знаряддя у формі ступні для виготовлення взуття. На сирій від осінньої вогкості землі виразно витискалися сліди пари городянських чобіт на кривий копил, з високими корками (Б. Словник української мови у 20 томах
  6. копил — КОПИ́Л (дерев'яна форма ступні людини, яку використовують при шитті взуття), КОЛО́ДКА, КОПИ́ТО розм., КОПИ́Т розм. Я бачив у шевця такий самий копил. Він був теж потиканий шпильками (І. Микитенко); Пара старих дерев'яних чоботарських колодок. Словник синонімів української мови
  7. копил — КОПИ́Л, а́, ч. 1. Дерев’яне шевське знаряддя, що має форму ступні і яким користуються для виготовлення взуття. На сирій від осінньої вогкості землі виразно витискалися сліди пари городянських чобіт на кривий копил, з високими корками (Гр. Словник української мови в 11 томах