1. Словник української мови у 20 томах

копирсати

КОПИРСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.

1. що, чим, у чому і без дод. Те саме, що колупа́ти 1, 2.

Старий Брус .. усе щось по піску паличкою копирса (Г. Квітка-Основ'яненко);

Почав [Русин] працювати щосили, копирсаючи та вибиваючи дрюком діру в помості (І. Франко);

Над головою в Арсеня свистіли кулі, копирсали землю, обсипали його порохом (Іван Ле);

Він нашвидкуруч з'їв принесену служником-індійцем вечерю і, копирсаючи в зубах сірником, розлігся в кріслі (М. Дашкієв);

* Образно. Жаль розростається в його душі дужче, копирсає в серці глибше (Панас Мирний);

Скільки не пишіть про нього [Дніпро], як не хваліть, як не копирсайте пером у його далекому тепер, мулкому дні, він і без вас суне на південь, повногрудий, могутній і прекрасний (Б. Антоненко-Давидович).

2. чим і без дод. Те саме, що копирса́тися.

Дівчина з серйозним схвильованим лицем засовує в торбу руку й довго копирсає там (В. Винниченко);

Йоганн чув, як його приятель копирсав ключем залізо. Він одімкнув двері, відчинив їх, і обидва ввійшли до кімнатки (Олесь Досвітній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копирсати — копирса́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. копирсати — див. КОЛУПАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. копирсати — див. копати Словник синонімів Вусика
  4. копирсати — -аю, -аєш, недок., перех. і неперех. Те саме, що колупати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. копирсати — КОЛУПА́ТИ (руйнуючи поверхню, робити заглибини, ямки в чомусь), ВИКОЛУ́ПУВАТИ, ПРОКОЛУ́ПУВАТИ, КОПИРСА́ТИ, ШПО́РТАТИ розм., ДЛУ́БАТИ розм., ДОЛУБА́ТИ розм., ЛУПА́ТИ розм.; ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́) (перев. Словник синонімів української мови
  6. копирсати — Копирса́ти, -са́ю, -са́єш, -са́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. копирсати — КОПИРСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і неперех. Те саме, що колупа́ти 1, 2. Старий Брус.. усе щось по піску паличкою копирса (Кв.-Осн., II, 1956, 125); Почав [Русин] працювати щосили, копирсаючи та вибиваючи дрюком діру в помості (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. копирсати — Копирса́ти, -са́ю, -єш, одн. в. копирсну́ти, -ну́, -не́ш гл. 1) Ковырять, ковырнуть. Сів на приспі, похилив голову і все щось по піску паличкою копирсає. Кв. Знай копирсає сліпуючи то очіпки, то рушники. Кв. 2) Только с в. Полетѣть, упасть куда. Словник української мови Грінченка