1. Словник синонімів української мови

копирсати

КОЛУПА́ТИ (руйнуючи поверхню, робити заглибини, ямки в чомусь), ВИКОЛУ́ПУВАТИ, ПРОКОЛУ́ПУВАТИ, КОПИРСА́ТИ, ШПО́РТАТИ розм., ДЛУ́БАТИ розм., ДОЛУБА́ТИ розм., ЛУПА́ТИ розм.; ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́) (перев. робити отвір, заглиблення тощо); КОЛУПА́ТИСЯ в чому (видаляти зсередини чогось які-небудь частинки). — Док.: колупну́ти, ви́колупати, ви́колупнути, проколупа́ти, копирсну́ти, шпортну́ти, довбну́ти, колупну́тися. Сидить баба на порозі, Землю колупає, На садочок на вишневий Скоса поглядає (С. Руданський); Йому було приємно, що всі дивились, як він кусав пиріг і виколупував пальцем зсередини сливи (М. Коцюбинський); Галаґанчик вибрав зручну хвилину і гвіздком проколупав у лантусі дірку (О. Донченко); Івась стояв коло столу з повними сліз очима і копирсав сам собі під нігтями (Панас Мирний); Він своїм закованим костуром почав шпортати землю (І. Франко); — Здоров був, синку, — кажу, бо зранку не бачились. Мотнув головою, а в очі не дивиться, далі собі ножиком длубає (І. Муратов); Гній злігся, змерзся, лупали (люди) ломами, плішнею (К. Гордієнко); Гострим ломом довбає Шаліфе кам'янисту землю (З. Тулуб); — Навіть не застогнав, як лікар колупався йому в рані й робив перев'язку (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копирсати — копирса́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. копирсати — див. КОЛУПАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. копирсати — див. копати Словник синонімів Вусика
  4. копирсати — -аю, -аєш, недок., перех. і неперех. Те саме, що колупати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. копирсати — КОПИРСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. що, чим, у чому і без дод. Те саме, що колупа́ти 1, 2. Старий Брус .. усе щось по піску паличкою копирса (Г. Квітка-Основ'яненко); Почав [Русин] працювати щосили, копирсаючи та вибиваючи дрюком діру в помості (І. Словник української мови у 20 томах
  6. копирсати — Копирса́ти, -са́ю, -са́єш, -са́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. копирсати — КОПИРСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і неперех. Те саме, що колупа́ти 1, 2. Старий Брус.. усе щось по піску паличкою копирса (Кв.-Осн., II, 1956, 125); Почав [Русин] працювати щосили, копирсаючи та вибиваючи дрюком діру в помості (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. копирсати — Копирса́ти, -са́ю, -єш, одн. в. копирсну́ти, -ну́, -не́ш гл. 1) Ковырять, ковырнуть. Сів на приспі, похилив голову і все щось по піску паличкою копирсає. Кв. Знай копирсає сліпуючи то очіпки, то рушники. Кв. 2) Только с в. Полетѣть, упасть куда. Словник української мови Грінченка