1. Словник української мови у 20 томах

кописточка

КОПИ́СТОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до копи́стка.

Грицько наструже кописточок (Панас Мирний);

Мати щедро вiдламала аж двi [пампушки] та .. перекинула їх на вискоблену стiльницю. Вмочила вiхоть у масленицю [маслянку] i помастила згори конопляною пахучою олiєю. Та ще кописточкою додала згори товченого часнику (Ю. Логвин);

* У порівн. Руки як кописточки (Номис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кописточка — копи́сточка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири копи́сточки Орфографічний словник української мови
  2. кописточка — див. копистка Словник синонімів Вусика
  3. кописточка — -и, ж. Зменш.-пестл. до копистка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кописточка — КОПИ́СТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до копи́стка. Грицько наструже кописточок (Мирний, IV, 1955, 71); *У порівн. Руки як кописточки (Номис, 1864, № 13937). Словник української мови в 11 томах
  5. кописточка — Кописточка, -ки ж. ум. отъ копистка. Словник української мови Грінченка