копнувати

КОПНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод.

Збирати, складати в копу (у 1 знач.).

– Чого ж це дядини Марії немає на полі? Ми ж .. гуртом мали б збирати врожай. Це ж вам он як легше було б, коли б удвох копнували (Д. Міщенко);

Комбайн копнує солому щільно й компактно (з газ.).