копнувач

КОПНУВА́Ч, а́, ч.

Те саме, що копи́чник.

Якщо на полі залишається солома озимої пшениці, комбайн працює з подрібнювачем, без копнувача; подрібнена солома повітряним потоком розсівається по стерні (з наук. літ.);

Основними частинами комбайна є жатка, молотарка, гідрофікований копнувач, силова установка й ходова частина (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копнувач — копнува́ч іменник чоловічого роду машина для збирання сіна, соломи в копиці Орфографічний словник української мови
  2. копнувач — КОПНУВА́Ч, а́, ч. Те саме, що копи́чник. Усі комбайни повинні бути устатковані копнувачами, щоб солому й полову збирати у великі купи (Зерн. боб. культ., 1956, 110). Словник української мови в 11 томах