копнути
КОПНУ́ТИ¹, ну́, не́ш, док., що чим і без прям. дод.
Однокр. до копа́ти.
Її клітка .. зеленіла прибитою морозом гичкою .. Приходила [Ганна] з лопатою і корзиною, одначе копне кілька разів, а розправитися вже не може (Ю. Мушкетик);
Копнеш, підважиш і вивернеш набік буряк (О. Донченко);
Гнат поставив сторчма пальці і копнув ними землю (П. Панч);
Під час земляних робіт хтось копнув і наткнувся на щось тверде .. Викликали саперів, ті знайшли снаряд часів Другої світової війни (Л. Костенко);
А ти, о земле, ти... Якби в тобі копнути, Які б коштовності вдалося віднайти! (В. Мисик, пер. з тв. Омара Хайяма);
Ніхто не копнув у душі так глибоко, як оцей чудний німець (П. Колесник);
Іван замовк, а допитуватись було марно – за першої ж моєї спроби копнути глибше він надовго ховався в себе (В. Дрозд).
КО́ПНУ́ТИ², ко́пну́, ко́пне́ш, док., кого, що чим.
Однокр. до ко́па́ти.
Замість відповіді Бовдур ногою щосили копнув селянина в живіт, хоть сам при тім такий почув біль у нозі, що аж йойкнув (І. Франко);
Він ще раз копнув його під ребра ногою (Г. Косинка);
Прудивус копнув Покивана чоботищем у бік (О. Ільченко);
Всі на Хрещатику здаються .. радісними і святковими. І .. чемними, ввічливими. І всі усміхаються .. Я не бачив, щоб хтось когось копнув ногою, ударив ліктем або навіть просто вилаяв (В. Нестайко).
Значення в інших словниках
- копнути — Ко́пнути: — вдарити когось (ногою) [1] — вдарити, штовхнути [42] Словник з творів Івана Франка
- копнути — ко́пнути дієслово доконаного виду від: ко́пати копну́ти дієслово доконаного виду від: копа́ти Орфографічний словник української мови
- копнути — I копн`ути-ну, -неш, док., перех. Однокр. до копати 1), 2). II к`опнути-ну, -неш, док., перех. Однокр. до копати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- копнути — щоб тебе́ (її́, його́ і т. ін.) ка́чка (ні́жкою) бри́кнула (ко́пнула), жарт. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось і т. ін. Обізвався голос Величка: — А сучого сина перелякав уже як! Щоб тебе качка брикнула (М. Фразеологічний словник української мови
- копнути — БРИКА́ТИ (про копитних тварин — підкидати зад і задні ноги, а також бити, битися при цьому однією або обома задніми ногами), БРИКА́ТИСЯ, КО́ПАТИ, ХВИЦА́ТИ, ХВИЦА́ТИСЯ, ВИХА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- копнути — КО́ПНУТИ, ну, неш, док., перех. Однокр. до ко́пати. Замість відповіді Бовдур ногою щосили копнув селянина в живіт, хоть сам при тім такий почув біль у нозі, що аж йойкнув (Фр., І, 1955, 286); Він ще раз копнув його під ребра ногою (Кос. Словник української мови в 11 томах
- копнути — Копа́ти, -па́ю, -єш, одн. в копну́ти, -ну́, -не́ш гл. 1) Копать, рыть. Тоді козаки щаблями суходіл копали. Макс. І свяченим (ножем) копа яму. Шевч. копати яму під ким. Подкапываться подъ кого, злоумышлять. Копають вороги яму підо мною. Мет. 2) Выкапывать. Словник української мови Грінченка