копнути

щоб тебе́ (її́, його́ і т. ін.) ка́чка (ні́жкою) бри́кнула (ко́пнула), жарт. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось і т. ін. Обізвався голос Величка: — А сучого сина перелякав уже як! Щоб тебе качка брикнула (М. Стельмах); — Віршує на вухо всю ніч, щоб її качка ніжкою копнула! (В. Бабляк).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

копнути — Ко́пнути: — вдарити когось (ногою) [1] — вдарити, штовхнути [42] Словник з творів Івана Франка
копнути — ко́пнути дієслово доконаного виду від: ко́пати копну́ти дієслово доконаного виду від: копа́ти Орфографічний словник української мови
копнути — I копн`ути-ну, -неш, док., перех. Однокр. до копати 1), 2). II к`опнути-ну, -неш, док., перех. Однокр. до копати. Великий тлумачний словник сучасної мови
копнути — КОПНУ́ТИ¹, ну́, не́ш, док., що чим і без прям. дод. Однокр. до копа́ти. Її клітка .. зеленіла прибитою морозом гичкою .. Приходила [Ганна] з лопатою і корзиною, одначе копне кілька разів, а розправитися вже не може (Ю. Словник української мови у 20 томах
копнути — БРИКА́ТИ (про копитних тварин — підкидати зад і задні ноги, а також бити, битися при цьому однією або обома задніми ногами), БРИКА́ТИСЯ, КО́ПАТИ, ХВИЦА́ТИ, ХВИЦА́ТИСЯ, ВИХА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
копнути — КО́ПНУТИ, ну, неш, док., перех. Однокр. до ко́пати. Замість відповіді Бовдур ногою щосили копнув селянина в живіт, хоть сам при тім такий почув біль у нозі, що аж йойкнув (Фр., І, 1955, 286); Він ще раз копнув його під ребра ногою (Кос. Словник української мови в 11 томах
копнути — Копа́ти, -па́ю, -єш, одн. в копну́ти, -ну́, -не́ш гл. 1) Копать, рыть. Тоді козаки щаблями суходіл копали. Макс. І свяченим (ножем) копа яму. Шевч. копати яму під ким. Подкапываться подъ кого, злоумышлять. Копають вороги яму підо мною. Мет. 2) Выкапывать. Словник української мови Грінченка