1. Словник української мови у 20 томах

коповіз

КОПОВІ́З, во́зу, ч., рідко.

Те саме, що возови́ця 1.

Як зайде коповіз, багато роботи волам буде (Сл. Б. Грінченка);

Я пізно прибув, невчасно. Одгримів огневий коповіз. На межі, серед квітів пригаслих, Бачу втиснений слід коліс (В. Свідзинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коповіз — копові́з іменник чоловічого роду вивезення хліба з поля після жнив, а також період, коли це робиться рідко Орфографічний словник української мови
  2. коповіз — -возу, ч. Транспортний засіб для перевезення кіп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коповіз — ВОЗОВИ́ЦЯ (вивезення хліба з поля після жнив, а також період цього вивезення), КОПОВИ́ЦЯ розм., КОПОВІ́З розм. — Я торік оцією рукою за день три навильники поламав у возовицю (І. Багмут); Коповиця була, люди, мов бджоли гудуть.. Словник синонімів української мови
  4. коповіз — Копові́з, -во́зу (возовиця) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. коповіз — КОПОВІ́З, во́зу, ч., рідко. Те саме, що возови́ця 1. Як зайде коповіз, багато роботи волам буде (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. коповіз — Коповіз, -возу м. = возовиця. Як зайде коповіз, багато роботи волам буде. Черниг. г. у коповіз. Во время перевозки конецъ. Словник української мови Грінченка