копоть

КО́ПОТЬ, і, ж., розм.

Те саме, що кі́птява.

Траплялося, що пчолячий віск був підмішаний смердючим земним воском із Борислава; свічка з такого воску димила дуже .. і пускала шкідливу та смердючу копоть (І. Франко);

Він стелив руки у прощальнім уклоні, .. причім жмурив стрічкою очі, які натомив копоть свіч (К. Гриневичева).