копровик
КОПРОВИ́К, а́, ч.
Робітник, що працює на копрі (у 1 знач.).
Індивідуально навчають тільки машиніста копра і старшого копровика (із журн.);
Найбільше травмуються водії, охоронці, провідні інженери, рідко – вакуумівники, копровики, машиністи крану (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- копровик — копрови́к іменник чоловічого роду, істота робітник Орфографічний словник української мови
- копровик — -а, ч. Робітник, що працює на копрі (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- копровик — КОПРОВИ́К, а́, ч. Робітник, що працює на копрі (у 1 знач.). Листопрокатники і копровики готують тваринникам колгоспу «40 років Жовтня» чудовий подарунок — нові приміщення під корівник і телятник (Хлібороб Укр., 9, 1963, 40). Словник української мови в 11 томах