1. Словник української мови в 11 томах

копровик

КОПРОВИ́К, а́, ч. Робітник, що працює на копрі (у 1 знач.).

Листопрокатники і копровики готують тваринникам колгоспу «40 років Жовтня» чудовий подарунок — нові приміщення під корівник і телятник (Хлібороб Укр., 9, 1963, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копровик — копрови́к іменник чоловічого роду, істота робітник Орфографічний словник української мови
  2. копровик — -а, ч. Робітник, що працює на копрі (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. копровик — КОПРОВИ́К, а́, ч. Робітник, що працює на копрі (у 1 знач.). Індивідуально навчають тільки машиніста копра і старшого копровика (із журн.); Найбільше травмуються водії, охоронці, провідні інженери, рідко – вакуумівники, копровики, машиністи крану (з газ.). Словник української мови у 20 томах