коптитися

КОПТИ́ТИСЯ, и́ться, недок.

Приготовлятися в диму (про рибу, м'ясо і т. ін.); закопчуватися (у 2 знач.).

Унаслідок того, що напівкопчені ковбаси коптяться й сушаться, вони містять менше води, ніж варені (з наук.-попул. літ.);

Відчув [Олізар] їхню ненависть .. Її зварено, як смолу, в глибині землі, адже ненависть – смола! Крутиться звідтіль, знизу, і дим отой повиває людські очі, закопчуючи душі й серця, як коптяться шинки (Валерій Шевчук);

// безос.

В далеких борах ловлено дич [дичину], в'ялилося, коптилося й засолювалося м'ясних припасів, щоб стачило для війська (П. Загребельний).