копіювальний
КОПІЮВА́ЛЬНИЙ, а, е.
Стос. до копіювання.
Копіювальні роботи, які виконують на ризографах і малопримірникових копіювальних апаратах, є найбільшими за обсягом у видавничому відділі Чернігівського державного технологічного університету (із журн.);
// Признач. для копіювання.
Я не помітила, щоб він розв'язував теку .. Як це можна взагалі визначити – третій, чи, скажімо, п'ятий [примірник]? Це ж бо залежить від якості копіювального паперу та міри його спрацьованості (М. Руденко);
Ми годинами, цілими вечорами читали вголос Булгакова – це була навіть не ксерокопія “Майстра і Маргарити” .. Тоді ще не існувало ксероксів, зате існувала копіювальна машина “Ера” (Ю. Андрухович);
У статті характеризуються програмні продукти для комп'ютерних видавничих систем, копіювальна техніка, нові види телеінформаційного обслуговування (з наук. літ.);
Копіювальні машини, або копіри, дають студентам змогу ознайомитися з дефіцитними підручниками (з газ.).
Значення в інших словниках
- копіювальний — копіюва́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- копіювальний — -а, -е. Стос. до копіювання. Копіювальні роботи. || Признач. для копіювання. Копіювальна машина. Копіювально-розмножувальна техніка — сукупність технічних засобів для копіювання і розмноження (невеликими тиражами) ділових паперів, довідок та іншої документації. Великий тлумачний словник сучасної мови
- копіювальний — Копіюва́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- копіювальний — КОПІЮВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до копіювання. Копіювальні роботи; // Признач. для копіювання. Олію.. застосовують для виробництва копіювального паперу (Ол. та ефір. культ., 1956, 215); Копіювальна машина. Словник української мови в 11 томах