копіювання
КОПІЮВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. копіюва́ти.
Маловивченим є питання про майстрів-мандрівників, з якими, можливо, пов'язаний феномен “масового виробництва” зі специфічною технікою копіювання речей (з наук. літ.);
Давньоруські митці книги не обмежувалися механічним копіюванням царгородських зразків (з наук.-попул. літ.);
Це був перший прихований потяг до словесної творчості, що в першій своїй стадії заміняється копіюванням і вибором чужих творів... (С. Васильченко);
Він хотів ще хоч раз подивитися на ту незвичайну ходу, гідну всілякого наслідування і копіювання (О. Чорногуз);
Він робив самвидавний “Четвер”, часопис тексту і візії, причому .. саме робив – усе власноруч, технології здавалися приблизно такими ж, як і в нашій підпільній газеті – друкування на машинці і двостороннє копіювання (Ю. Андрухович);
Власник розробленої комп'ютерної програми, використовуючи законодавчу систему, перешкоджає несанкціонованому копіюванню інформаційних матеріалів і документів (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- копіювання — копіюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- копіювання — -я, с. Дія за знач. копіювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- копіювання — копіюва́ння 1. Перенесення фотографічного зображення на поверхню друкованої форми. 2. Контактне або проекційне фотодрукування зображень на світлочутливих матеріалах. 3. Зняття копій з оригіналів будь-яких матеріалів. Словник іншомовних слів Мельничука
- копіювання — Копіюва́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- копіювання — КОПІЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. копіюва́ти. Фотопапір спеціального призначення застосовують.. для.. копіювання документів (Довідник фот. Словник української мови в 11 томах