1. Словник української мови у 20 томах

кораблебудування

КОРАБЛЕБУДУВА́ННЯ, я, с.

1. Будування кораблів.

За терміналом сиділа рудоволоса Кортні Прайс – окрім диплома пілота, вона мала також ступінь бакалавра з кораблебудування і попросилася з нами на планету (О. Авраменко, В. Авраменко);

Кораблебудування відрізняється від цивільного суднобудування і технологічно, і за умовами функціонування (з наук.-техн. літ.);

Катер “Гюрза-М” спроектовано інженерами Миколаївського дослідно-проектного центру кораблебудування для патрулювання й охорони кордонів (з газ.).

2. Галузь важкої промисловості, що займається спорудженням кораблів.

Проекти переобладнання кораблів і суден 50-х –початку 60-х рр. XX ст. – важлива сторінка в історії кораблебудування (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кораблебудування — кораблебудува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кораблебудування — -я, с. Будування кораблів. || Наука про будування кораблів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кораблебудування — КОРАБЛЕБУДУВА́ННЯ, я, с. Будування кораблів. В сплаві з іншими металами широко застосовується [титан] в кораблебудуванні, авіаційній, ракетній і атомній техніці (Веч. Київ, 1.VІІ 1968, 3); // Наука про будування кораблів. В кораблебудуванні.. Словник української мови в 11 томах