корали
КОРА́ЛИ, ів, мн. (одн. кора́л, а, ч.).
1. Клас морських осілих кишковопорожнинних поліпів, що живуть колоніями на морських та океанських підводних узвишшях і мають масивний вапняковий кістяк.
У південних морях фауна досить багата й різноманітна: морські їжаки, корали, молюски (з наук. літ.);
Вивчення річних кілець у коралів дало змогу встановити, що близько 500 млн років тому тривалість земної доби становила приблизно 21 годину (з навч. літ.);
* Образно. Якi ж бо вогнi твою душу навпiл роздирали, зараз сльози вогненнi достигають на днi у корали (І. Драч);
* У порівн. Несміливо стриміла [гілочка] збоку, ще по-зимовому чорна, кострубато-незграбна, мов .. небачений корал, що виринув із темних океанічних глибин (П. Загребельний).
2. Вапнисті відклади деяких видів поліпів – червоний, рожевий або білий камінь, який після оброблення використовують як прикрасу.
– Таке намисто ще лише Дзвінка має, а більш ніхто на всі гори, – не раз говорила Анничка, милуючись разками червоних, великих, правдивих коралів (В. Гжицький);
– Що це? – спитав Саша. – Це мені подарував лікар. Бачиш, малесенький бичачий ріг виточений з корала (О. Іваненко);
Вони мовчки дизайнували .. нові прикраси зі срібла, яшми, .. корала, хризолітів, бурштину, бірюзи, малахітів (І. Карпа);
* Образно. Підчаший раптом слово брав за ніжну шийку – і чикрижив, і добував собі корал з фонем, з тирад, як чорнокнижник (П. Мовчан);
// розм. Прикраса з такого каменя.
Богун прибув з походу до Умані .. Його радо привітала чарівної вроди молодиця .. з червоними коралами та перловим намистом на білій шиї (А. Кащенко);
Заки чоловік ходив до церкви, жінка поприбирала в хаті, сама вдяглася у щонайліпше, корал та перстені начепила, причепурилася (Ю. Винничук);
* У порівн. І знов те саме тихе дихання води й очерету, і знов, як корали, роти зелених жаб (М. Коцюбинський);
Милозвучний плач і стогін в Автанділа витис шал: .. Тяжко молотом з алмазу розбивав гранчастий лал, Звідти ринули потоки, що багріли, мов корал (М. Бажан, пер. з тв. Ш. Руставелі).
3. перен. Про що-небудь яскраво-червоного або рожевого кольору.
Таріел .. ридає, Автанділ же, сміючись, Розтуляє вуст корали, сяють зуби, перлів низь (М. Бажан, пер. з тв. Ш. Руставелі).
Значення в інших словниках
- корали — корали і коралі Іменники, які також мають різні значення. Корали – морські тварини, котрі живуть колоніями на підводних скелях; вапнисті відклади деяких видів цих тварин, що їх використовують як прикрасу. Коралі – намисто. Червоні коралі. Блискучі коралі. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- корали — КОРАЛИ – КОРАЛІ Корали, -ів, мн. (одн. корал, -а). Морські тварини, рід поліпів; вапнисті відклади деяких видів цих тварин. Корали – вередливі істоти. Для нормальної життєдіяльності колоніям необхідна вода певної солоності (з журналу). Коралі, -ів, мн. Літературне слововживання
- корали — -ів, мн. (одн. корал, -а, ч.). 1》 Морські тварини, рід поліпів, що живуть колоніями на морських та океанських скелях. 2》 Вапнисті відклади деяких видів цих тварин – червоний, рожевий чи білий камінь, що його після обробки використовують як прикрасу, переважно намисто. Великий тлумачний словник сучасної мови
- корали — кора́ли (грец. κοράλλια) клас тропічних морських тварин типу кишечнопорожнинних. ¤ К. червоні – об’єкт промислу; з скелетів виготовляють прикраси та різні художні вироби. Інша назва – коралові поліпи. Словник іншомовних слів Мельничука
- корали — Клас морських осілих кишковопорожнинних; живуть переважно колоніями; бл. 6 тис. видів; існують винятково у вигляді поліпів; мають масивний вапняковий кістяк; колоніальні к. (напр., мадрепори) утворюють коралові рифи і острови. Універсальний словник-енциклопедія
- корали — КОРА́ЛИ, ів, мн. (одн. кора́л, а, ч.). 1. Морські тварини, рід поліпів, що живуть колоніями на морських та океанських скелях. У теплих краях зустрічаються рифи, скелі.. Словник української мови в 11 томах