корали

КОРА́ЛИ, ів, мн. (одн. кора́л, а, ч.).

1. Морські тварини, рід поліпів, що живуть колоніями на морських та океанських скелях.

У теплих краях зустрічаються рифи, скелі.., складені з вапняків, які утворилися в результаті титанічної праці маленьких живих організмів — коралів (Таємн. вапна, 1957, 14);

Органічне життя за силурського періоду [палеозойської ери] досягло значного розвитку. Тут були численні найпростіші організми, губки, особливо корали (Курс заг. геол., 1947, 261).

2. Вапнисті відклади деяких видів цих тварин — червоний, рожевий або білий камінь, який після обробки використовують як прикрасу.

Цінними в корали, що мають чудовий рожевий і червоний колір (Фіз. геогр., 5, 1956, 59);

— Таке намисто ще лише Дзвінка має, а більш ніхто на всі гори,— не раз говорила Анничка [княгині], милуючись разками червоних, великих, правдивих коралів (Гжицький, Опришки, 1962, 74);

//

*У порівн. І знов те саме тихе дихання води й очерету, і знов, як корали, роти зелених жаб (Коцюб., II, 1955, 265).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корали — корали і коралі Іменники, які також мають різні значення. Корали – морські тварини, котрі живуть колоніями на підводних скелях; вапнисті відклади деяких видів цих тварин, що їх використовують як прикрасу. Коралі – намисто. Червоні коралі. Блискучі коралі. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. корали — КОРАЛИ – КОРАЛІ Корали, -ів, мн. (одн. корал, -а). Морські тварини, рід поліпів; вапнисті відклади деяких видів цих тварин. Корали – вередливі істоти. Для нормальної життєдіяльності колоніям необхідна вода певної солоності (з журналу). Коралі, -ів, мн. Літературне слововживання
  3. корали — -ів, мн. (одн. корал, -а, ч.). 1》 Морські тварини, рід поліпів, що живуть колоніями на морських та океанських скелях. 2》 Вапнисті відклади деяких видів цих тварин – червоний, рожевий чи білий камінь, що його після обробки використовують як прикрасу, переважно намисто. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. корали — КОРА́ЛИ, ів, мн. (одн. кора́л, а, ч.). 1. Клас морських осілих кишковопорожнинних поліпів, що живуть колоніями на морських та океанських підводних узвишшях і мають масивний вапняковий кістяк. Словник української мови у 20 томах
  5. корали — кора́ли (грец. κοράλλια) клас тропічних морських тварин типу кишечнопорожнинних. ¤ К. червоні – об’єкт промислу; з скелетів виготовляють прикраси та різні художні вироби. Інша назва – коралові поліпи. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. корали — Клас морських осілих кишковопорожнинних; живуть переважно колоніями; бл. 6 тис. видів; існують винятково у вигляді поліпів; мають масивний вапняковий кістяк; колоніальні к. (напр., мадрепори) утворюють коралові рифи і острови. Універсальний словник-енциклопедія