корба
КО́РБА, и, ж.
1. Пристрій з ручкою, яку крутять для надання обертального руху валові, для заведення машини і т. ін.
Василь крутив корбу, в діжці шуміло, і в дірочку товстою цівкою плинув свіжий вишневий мед (С. Васильченко);
Самоскид здригнувся – мотор завівся. Шофер кинув під сидіння заводну корбу (Б. Харчук);
Витягали човна ручною лебідкою. І то було найважче. Корбу лебідки могли крутити максимум двоє чоловіків, а сили двох .. було замало (В. Нестайко).
2. Те саме, що ко́ло́ворот¹ 2.
Меланхолійно поскрипували корби, якими спускано робітників у глибінь (І. Франко);
Десь у селищі брязнуло об цямрину відро і, немов чайка спросоння, закигикала корба (Д. Ткач);
Парубки повставали i .. почали тягати з колодязя воду корбою i носити до нового чану (Ю. Логвин).
Значення в інших словниках
- корба — Ручка, щоб крутити якийсь прилад [I] Словник з творів Івана Франка
- корба — ко́рба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- корба — див. держак Словник синонімів Вусика
- корба — -и, ж. 1》 Пристрій з ручкою, яку крутять для надання обертального руху валові, для заведення машини тощо. 2》 Те саме, що коловорот II 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- корба — ко́рба : ◊ ко́рбу крути́ти вул. насміхатися (ст)|| = лаха дерти Лексикон львівський: поважно і на жарт
- корба — КО́РБА, и, ж. 1. Пристрій з ручкою, яку крутять для надання обертального руху валові, для заведення машини тощо. Василь крутив корбу, в діжці шуміло, і в дірочку товстою цівкою плинув свіжий вишневий мед (Вас., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- корба — Ко́рба, -би ж. Ручка, рукоятка (къ пороту, къ колесу въ машинѣ, къ круглому смычку ліри). Шух. І. 103. Корбу крутить, ліра грає. Ном. № 12484. Словник української мови Грінченка