коректор
КОРЕ́КТОР, а, ч.
1. Працівник видавництва, редакції і т. ін., який читає й виправляє коректуру.
Коректор під час якоїсь надто живої суперечки кинувсь на нього з кулаками (І. Франко);
– В митрополичiй друкарнi перекладають з церковнослов'янської Євангелiє. Потрiбнi коректори (Р. Андріяшик);
Коректор відповідав за остаточну версію, отже, за всі внесені під час роботи над шпальтою виправлення (Ю. Андрухович);
Рiдкiсний автор знаходив для коректора Магди Курич кiлька слiв щирої подяки, розумiючи, наскiльки зусилля цiєї жiнки покращили його текст (Г. Вдовиченко).
2. Ручка або пензлик з білою речовиною для виправлення помилок.
На масивних, перекошених дверях білим коректором хтось написав: ОСТАННЯ ТЕРИТОРІЯ (Любко Дереш).
3. Лікарський препарат для нормалізації хворобливого стану в організмі.
Коректори згортання крові особливо важливі у випадку гострих ситуацій (гострий інфаркт міокарда, тромбоз, тромбоемболія, фібринолітична кровотеча) (з наук. літ.);
Ацетилсаліцилова кислота, яка протягом майже п'ятдесяти років була єдиним протизапальним засобом, утратила первинну значущість як коректора запалення через достатньо високу токсичність у протизапальних дозах (з наук.-попул. літ.);
Як ефективні коректори розладів сну тепер широко застосовують ноотропні засоби (з навч. літ.).
4. Косметичний засіб для усунення вад на обличчі й тілі людини.
Тон і текстуру коректора потрібно підбирати з урахуванням того, який дефект шкіри обличчя ви бажаєте приховати (із журн.).
Значення в інших словниках
- коректор — коре́ктор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- коректор — -а, ч. Особа або пристрій, які здійснюють коректування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коректор — Правляч Словник чужослів Павло Штепа
- коректор — коре́ктор (від лат. corrector – той, що виправляє) особа, яка виправляє друкарські помилки на пробному відбитку тексту або графічного зображення. Словник іншомовних слів Мельничука
- коректор — КОРЕ́КТОР (фахівець, що займається читанням і виправленням коректури); ЗЧИ́ТУВАЧ (працівник друкарні або видавництва, який звіряє надруковані тексти з оригіналом). Секретар редакції, літературний працівник і коректор гаряче обговорювали кореспонденцію (С. Журахович). Словник синонімів української мови
- коректор — Коре́ктор, -ра; -ре́ктори і -торі, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- коректор — КОРЕ́КТОР, а, ч. Фахівець, що займається читанням і виправлянням коректи (у 1 знач.). Коректор під час якоїсь надто живої суперечки кинувсь на нього з кулаками (Фр., VI, 1951, 291); Виправлення в тексті роблять з допомогою коректурних значків. Словник української мови в 11 томах