1. Словник української мови у 20 томах

кореспондентка

КОРЕСПОНДЕ́НТКА, и, ж.

Жін. до кореспонде́нт.

Дуже скоро я дістав листівку від Лени, що свідчило, що вона тепер стала значно стараннішою кореспонденткою, ніж в минулому (У. Самчук);

Ферт привів кореспондентку просто на вогневу (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кореспондентка — Кореспонде́нтка: — Листівка [XX] Дуже дивуюся, чому досі нічогісінько від Вас не маю, хоч я, від'їжджаючи зі Львова, написав до Вас кореспондентку, доносячи о своїм адресу [XX] — тут: листівка [48] — тут: поштова листівка [49] Словник з творів Івана Франка
  2. кореспондентка — кореспонде́нтка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. кореспондентка — -и. Жін. до кореспондент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кореспондентка — кореспонде́нтка тюр. поштова листівка; поштівка (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. кореспондентка — Кореспонде́нтка, -тки, -тці; -де́нтки, -ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кореспондентка — КОРЕСПОНДЕ́НТКА, и, ж. Жін. до кореспонде́нт. Словник української мови в 11 томах