кореспондент
КОРЕСПОНДЕ́НТ, а, ч.
1. Той, хто листується з ким-небудь.
Оце вже виплатила всі задавнені листовні довги [борги].., а тепер уже писатиму тільки постійним кореспондентам (Леся Українка);
Окремо стоїть справа з листами Коцюбинського. З його [нього] був дуже ретельний та акуратний кореспондент, і листи його .. часто мають і неабияку художню вартість (С. Єфремов);
Один із кореспондентів моїх, твердячи про “потребу вигнати з мови церковнослов'янські слова”, не влучає в ціль: виганяти треба насамперед ганебні факти з життя (М. Рильський).
2. Співробітник газети, журналу, радіо, телебачення або приватна особа, що надсилає свої інформації з місць.
В мене був знайомий кореспондент телеграфного агентства (В. Самійленко);
Він був у поході за кореспондента й фотографа, тому в його рюкзаку .. було ще п'ять широких блокнотів, “Щоденник походу” й чимало конвертів з марками (Б. Антоненко-Давидович);
Кореспондент був у розпачі. Це був зовсім молодий журналіст, йому бракувало настирливості (Ю. Винничук).
(1) Робітни́чий кореспонде́нт, іст. – робітник, який систематично писав замітки, статті до газет і журналів.
У 20-30-х р. XX ст. були організовані гуртки з вивчення української мови, робітничі кореспонденти стали писати українською мовою (з наук. літ.);
(2) Сільськи́й кореспонде́нт, іст. – мешканець села, який систематично писав замітки, статті до газет і журналів.
1926 р. часопис “Червона газета” побачив світ. Через рік вона, на той час перша і єдина українська газета в РСФРР, вже мала сталий редакційний апарат і понад 200 сільських кореспондентів (з наук. літ.);
(3) Спеціа́льний кореспонде́нт – співробітник газети, журналу, радіо і т. ін., якого редакція посилає куди-небудь із певним завданням.
– Набридло сидіти й морочитись з кореспонденціями. Сам хочу писати кореспонденції. Домовився з Антоном Павловичем, що поїду на Урал спеціальним кореспондентом “Зорі” (М. Трублаїні);
[Крикун:] Я з радістю і жив би на передовій. Але я спеціальний кореспондент по фронту і мушу бути, на жаль, у штабах, щоб освітлювати все (О. Корнійчук).
Значення в інших словниках
- кореспондент — кореспонде́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кореспондент — (партнер у листуванні) дописувач; (газети) репортер, журналіст. Словник синонімів Караванського
- кореспондент — [кореиспондент] -нта, м. (на) -нтов'і /-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
- кореспондент — -а, ч. 1》 Той, хто листується з ким-небудь. 2》 Співробітник газети, журналу, радіо тощо або приватна особа, що надсилає свої інформації з місць; дописувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кореспондент — Новинкар, дописувач, листувач Словник чужослів Павло Штепа
- кореспондент — (англ. соrrespondent) банк або інша фінансова установа, що репрезентує інтереси подібної організації в даному місті або країні. Кореспондентські відносини являють собою договірні відносини між кредитними установами, мета яких – здійснення платежів та розрахунків за дорученням одна одній. Економічний словник
- кореспондент — кореспонде́нт [від лат. correspondens (correspondentis) – той, що відповідає, повідомляє] 1. Літературний співробітник періодичної преси, радіо, прес-агентства, який готує повідомлення (кореспонденції). Словник іншомовних слів Мельничука
- кореспондент — КОРЕСПОНДЕ́НТ, ДОПИ́СУВАЧ. Вдень над містом стояв дим, вночі — заграва. Ми, кореспонденти фронтової газети, їздили туди щодня по оперативний матеріал (Л. Дмитерко); Франко, живучи на селі, став фактично єдиним дописувачем свого журналу (П. Колесник). Словник синонімів української мови
- кореспондент — Кореспонде́нт, -та; -де́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кореспондент — КОРЕСПОНДЕ́НТ, а, ч. 1. Той, хто листується з ким-небудь. Оце вже виплатила всі задавнені листовні довги [борги].., а тепер уже писатиму тільки постійним кореспондентам (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- кореспондент — рос. корреспондент (від латин. correspondante — повідомляти) — 1. Банк або інша фінансова організація, що представляє в даному регіоні інтереси подібної організації за її рахунок і виконує її фінансові і комерційні доручення. 2. Офіційний представник (дописувач) засобів масової інформації. Eкономічна енциклопедія