корзина

КОРЗИ́НА, и, ж.

1. Те саме, що ко́шик 1; кошіль (у 1 знач.).

Мерщій одяглася вона, ухопила корзину і – готова (Панас Мирний);

Виплів я .. йому дві корзини (Остап Вишня);

– Ти зможеш плести корзини з лози, – сказав він похмуро (Ю. Яновський);

Підійшовши до обійстя, побачив, що Ярина вибирає огірочки в корзину, зігнувшись біля гудини (О. Бердник);

Старий Пічкур ішов до річки з корзиною, яка закривалася накривкою (Валерій Шевчук).

2. чого, розм. Те саме, що ко́шик 2.

Наш чоловік підсадив цілу корзину солі старому на голову. І той з такою вагою подріботів, мов молодий (Ю. Логвин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корзина — корзи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. корзина — див. кошик Словник синонімів Вусика
  3. корзина — -и, ж. Те саме, що кошик 1); кошіль (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. корзина — Кіш, кошіль, кошик, кошичок, кошівка, кошівниця, кобеля, козуб, козубка, козубець, козубенька, сапет, сапетка, коробок, коробка, коробонька Словник чужослів Павло Штепа
  5. корзина — КО́ШИК (виплетений з лози, рогозу, лубу тощо виріб, призначений для перенесення або зберігання чогось), КО́ШІ́ЛЬ, КОРЗИ́НА, КІШ, ПЛЕТІ́НКА, ОПА́ЛКА діал., КОБЕ́ЛЯ діал., КОШІ́ВКА діал.; КО́РОБ, КО́ЗУБ, КО́ЗУБЕНЬ, КОЗУБНЯ́, КОЗУ́БКА діал. Словник синонімів української мови
  6. корзина — КОРЗИ́НА, и, ж. Те саме, що ко́шик 1; кошіль (у 1 знач.). Мерщій одяглася вона, ухопила корзину і — готова (Мирний, III, 1954, 172); — Ти зможеш плести корзини з лози,— сказав він похмуро (Ю. Янов., II, 1954, 80). Словник української мови в 11 томах
  7. корзина — Масивний, багато оздоблений кронштейн, який зазвичай влаштовується під великими балконами, еркерами. Архітектура і монументальне мистецтво