корзина
КОРЗИ́НА, и, ж.
1. Те саме, що ко́шик 1; кошіль (у 1 знач.).
Мерщій одяглася вона, ухопила корзину і – готова (Панас Мирний);
Виплів я .. йому дві корзини (Остап Вишня);
– Ти зможеш плести корзини з лози, – сказав він похмуро (Ю. Яновський);
Підійшовши до обійстя, побачив, що Ярина вибирає огірочки в корзину, зігнувшись біля гудини (О. Бердник);
Старий Пічкур ішов до річки з корзиною, яка закривалася накривкою (Валерій Шевчук).
2. чого, розм. Те саме, що ко́шик 2.
Наш чоловік підсадив цілу корзину солі старому на голову. І той з такою вагою подріботів, мов молодий (Ю. Логвин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- корзина — корзи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- корзина — див. кошик Словник синонімів Вусика
- корзина — -и, ж. Те саме, що кошик 1); кошіль (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- корзина — Кіш, кошіль, кошик, кошичок, кошівка, кошівниця, кобеля, козуб, козубка, козубець, козубенька, сапет, сапетка, коробок, коробка, коробонька Словник чужослів Павло Штепа
- корзина — КО́ШИК (виплетений з лози, рогозу, лубу тощо виріб, призначений для перенесення або зберігання чогось), КО́ШІ́ЛЬ, КОРЗИ́НА, КІШ, ПЛЕТІ́НКА, ОПА́ЛКА діал., КОБЕ́ЛЯ діал., КОШІ́ВКА діал.; КО́РОБ, КО́ЗУБ, КО́ЗУБЕНЬ, КОЗУБНЯ́, КОЗУ́БКА діал. Словник синонімів української мови
- корзина — КОРЗИ́НА, и, ж. Те саме, що ко́шик 1; кошіль (у 1 знач.). Мерщій одяглася вона, ухопила корзину і — готова (Мирний, III, 1954, 172); — Ти зможеш плести корзини з лози,— сказав він похмуро (Ю. Янов., II, 1954, 80). Словник української мови в 11 томах
- корзина — Масивний, багато оздоблений кронштейн, який зазвичай влаштовується під великими балконами, еркерами. Архітектура і монументальне мистецтво