корзинка

КОРЗИ́НКА, и, ж.

Зменш. до корзи́на.

В руках інспектор ніс корзинку, замкнену на колодочку (М. Трублаїні);

Уранці маленька дівчинка, червона шапочка – встає, встає... Умилась там чи ні – корзинку – і в ліс голубий! (П. Тичина);

Де-не-де в корзинках притулилися скибочки чорного хліба з кружальцями ковбаси (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

– Дивіться, матусю, скілько я набрала грибів, – сказала Соня, висипаючи на траву повну корзинку грибів (О. Кониський).