коридорний

КОРИДО́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до коридо́р 1.

На тлі коридорного вікна йому було добре видно, як падають і знов підводяться німці (О. Гончар);

Час відкривати камери й виводити. Фроленко підійшов до коридорних дверей (Ю. Хорунжий);

Дійшли до коридорних ґрат із хвірткою, охоронець одімкнув їх ключем (Валерій Шевчук);

Я не міг не зауважити в певному коридорному відгалуженні дверей з табличкою “Видавництво” (Ю. Андрухович).

2. Який обслуговує номери в готелі.

Навіть коридорна покоївка здивовано подивилася на неї, хутко підійшла і турботливо запитала: – Вам недобре? (О. Бердник);

// у знач. ім. коридо́рний, ного, ч.; коридо́рна, ної, ж. Той (та), хто обслуговує номери в готелі.

Я мало не збив з ніг коридорного, коли повертав за ріг. Коли б не м'яка доріжка, що приглушувала мій тупіт, то я, мабуть, сполошив би весь готель (М. Трублаїні);

Чемодани до автомашини взявся віднести коридорний (Л. Дмитерко);

Її зустріла коридорна. – Вам куди? – У тридцять сьомий, відповіла просто (М. Ю. Тарновський);

Якось, повечерявши в трактирі, що був при готелі, де я жив, я наказав коридорному приготувати мені самовар (Валерій Шевчук);

Коридорний, що провів мене в кімнату, мав років шістдесят п'ять, як не більше, – дід, та й годі! (О. Логвиненко, пер. з тв. Дж. Селінджера).

3. у знач. ім. коридо́рний, ного, ч. Те саме, що вартови́й 1; наглядач (у 1 знач.).

За дверима нудиться коридорний, чути його кроки, як він мляво човгає повз двері – сюди й туди (І. Багряний);

– Чому мені не говорять, за що заарештували? – спитав [Павло] у тюремника. Коридорний здивовано витріщив очі і мовчки рушив до дверей (М. Сиротюк).