корина
КОРИ́НА, и, ж.
Деревна кора.
На мокре каміння впала корина берези (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- корина — -и, ж., зах. Деревна кора. Великий тлумачний словник сучасної мови