корисно
КО́РИ́СНО.
Присл. до ко́ри́сний 1, 2.
Не можу сказати, щоб полеміка впливала на нерви корисно (Леся Українка);
Слухати книгу треба, як слухаєш оповідь звичайної людини, щоб приємно і корисно провести час (Г. Пагутяк);
Анна казала, що заколисується в транспорті й зараз корисно гуляти на свіжому повітрі (Є. Пашковський);
Жваво й корисно працювала віленська друкарня аж до часу церковної унії (9 жовтня 1596 р.) (І. Огієнко);
Сюди [у Варшаву] зібралися і крамарі, сподіваючись корисно розпродати свої товари (З. Тулуб);
// у знач. пред. Про корисність чого-небудь (про вплив, дію і т. ін.); ви́гідно (у 2 знач.).
Це дуже корисно, коли передивляєшся свою річ удруге (М. Коцюбинський);
– Спати вночі на свіжому повітрі мені буде навіть корисно, отож ти не турбуйся! (В. Владко);
[Головань:] Розкажіть їм про себе. Це дуже корисно. Молодь треба виховувати на подвигах ветеранів (М. Руденко);
– Не відмовляюся, жінко, послухати доброї ради – Руки здіймати до Зевса корисно, щоб зглянувсь на нас він (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).
Значення в інших словниках
- корисно — ко́ри́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- корисно — Присл. до корисний 1), 2). || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- корисно — ВИ́ГІДНО присудк. сл. (дає вигоду, користь, прибуток), КОРИ́СНО, ЗРУ́ЧНО. Вирощувати ранні овочі під синтетичними плівками економічно вигідно для господарства (з газети); Миронич заохочував хлопця, щоб з'їв кисляку з цибулиною — корисно для здоров'я (К. Словник синонімів української мови
- корисно — Кори́сно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- корисно — КО́РИ́СНО. Присл. до ко́ри́сний 1, 2. Не можу сказати, щоб полеміка впливала на нерви корисно (Л. Укр., V, 1956, 438); Сюди [у Варшаву] зібралися і крамарі, сподіваючись корисно розпродати свої товари (Тулуб, Людолови, І, 1957, 6); // у знач. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах