корисно

Значення в інших словниках

1. корисно — Присл. до корисний 1), 2). || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. корисно — КО́РИ́СНО. Присл. до ко́ри́сний 1, 2. Не можу сказати, щоб полеміка впливала на нерви корисно (Леся Українка); Слухати книгу треба, як слухаєш оповідь звичайної людини, щоб приємно і корисно провести час (Г. Словник української мови у 20 томах
3. корисно — ВИ́ГІДНО присудк. сл. (дає вигоду, користь, прибуток), КОРИ́СНО, ЗРУ́ЧНО. Вирощувати ранні овочі під синтетичними плівками економічно вигідно для господарства (з газети); Миронич заохочував хлопця, щоб з'їв кисляку з цибулиною — корисно для здоров'я (К. Словник синонімів української мови
4. корисно — Кори́сно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. корисно — КО́РИ́СНО. Присл. до ко́ри́сний 1, 2. Не можу сказати, щоб полеміка впливала на нерви корисно (Л. Укр., V, 1956, 438); Сюди [у Варшаву] зібралися і крамарі, сподіваючись корисно розпродати свої товари (Тулуб, Людолови, І, 1957, 6); // у знач. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах