корм
КОРМ, у, ч.
Їжа тварин.
Аж баба хліб Бровку шпурнула.., То він за кормом і погнавсь (І. Котляревський);
На придолинку росла конюшина, пирій – ситний корм скотині (К. Гордієнко);
Зима .. видалась люта, навіть море замерзло, мільйони птахів лишились без корму (О. Гончар);
[Протей:] Баран заради корму бігає за пастухом, але пастух заради поживи не бігатиме за бараном (І. Стешенко, пер. з тв. В. Шекспіра).
(1) Гру́бі корми́ – рослинні корми (солома, полова і т. ін.), які містять порівняно малу кількість поживних речовин.
Непогано налагоджена заготівля грубих кормів, що складаються в основному з сіна конюшини, стебел кукурудзи, соломи, вівса, проса і ячменю (з наук. літ.);
(2) Дріжджо́вані корми́ – корми, заправлені кормовими дріжджами.
Дріжджовані корми слід насамперед застосовувати для годівлі поросят, що відстають у рості (з наук.-попул. літ.);
(3) Зеле́ний корм <�Зеле́на ма́са> – трав'яниста рослинність, яку згодовують свіжою худобі і свійським птахам.
Слухає [агроном] і в голові прикидає: на гектарі п'ятдесят центнерів у зерні, шістсот центнерів у зеленій масі! (Остап Вишня);
Колгоспні грузовики возять з поля зелену масу на силос (О. Гончар);
Почали зелений корм підвозити й готувати січку з кукурудзи... (Микита Чернявський);
На баштанищах ми щороку сіємо кукурудзу на зелений корм, а минулого року овес косили до самих морозів (М. Циба);
Влітку корів утримують у таборах, годуючи зеленою масою кукурудзи, багаторічних трав і інших культур зеленого конвеєра (з наук.-попул. літ.);
(4) Підні́жний корм – трава для худоби на пасовищах.
Крім підніжного корму, курчат у полі підгодовують вуглеводними, білковими, вітамінними і мінеральними кормами за раціонами (з наук. літ.);
(5) Сокови́ті корми́ – рослинні корми з великим умістом (70–95%) води (коренеплоди, гарбузи, силос, сінаж і т. ін.).
Соковиті корми мають дуже важливе значення в свинарстві (з наук. літ.);
(6) Токові́ корми́ – відходи при молотьбі, що використовують для годівлі худоби.
Щоб барда не псувалась, рекомендують силосувати її з токовими кормами (з навч. літ.).
◇ Іти́ / піти́ на підні́жний корм див. іти́.
Значення в інших словниках
- корм — (їжа тварин) пожива, (суха а. соковита) паша. Словник синонімів Полюги
- корм — корм іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири ко́рму Орфографічний словник української мови
- корм — див. їда Словник синонімів Вусика
- корм — [корм] -му, м. (на) -м'і, мн. -ми, коурм'іў Орфоепічний словник української мови
- корм — -у, ч. Їжа тварин. Корми рослинного походження — зерно фуражне, комбікорми, кормові суміші, макуха, шроти, корнеплоди, бульбоплоди, сіно, сінаж, солома тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- корм — Їжа, їдло, наїдка, пожива, поживок, спожива, страва, стравня, потрава, потравка, харч, харчі, хліб, хлібець, хлібина, хлібеня, паша, пашня, пашниця, пашнина Словник чужослів Павло Штепа
- корм — КОРМ (їжа тварин), ПОЖИ́ВА, ПОЖИ́ВОК розм., ПОЖИ́ВНІСТЬ діал.; ПА́ША (трава, перев. на пасовищі). Не було такого дня, щоб Іван не їздив до лісу. Допомагав лісникам розвозити корм зголоднілим звірам (П. Словник синонімів української мови
- корм — КОРМ, у, ч. Їжа тварин. Аж баба хліб бровку шпурнула.., То він за кормом і погнавсь (Котл., І, 1952, 134); На придолинку росла конюшина, пирій — ситний корм скотині (Горд. Словник української мови в 11 томах
- корм — Корм, -му м. Кормъ. В той час безчасному вовкові не послав Бог корму. Рудч. Ск. І. 5. Словник української мови Грінченка