1. Словник української мови у 20 томах

корнетист

КОРНЕТИ́СТ, а, ч.

Музикант, що грає на корнеті.

Наперед вийшли два корнетисти. Вони високо підняли свої труби .. і голосно й урочисто протрубили, як на параді (В. Кучер);

У ХVІ–ХVІI ст. у багатьох німецьких містах виникли посади баштових музикантів – корнетистів і тромбоністів, які трубили кожної години з церковних споруд (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корнетист — корнети́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. корнетист — -а, ч. Музикант, що грає на корнеті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. корнетист — КОРНЕТИ́СТ, а, ч. Музикант, що грає на корнеті. Наперед вийшли два корнетисти. Вони високо підняли свої труби.. і голосно й урочисто протрубили, як на параді (Кучер, Трудна любов, 1960, 163). Словник української мови в 11 томах