корніловський
КОРНІ́ЛОВСЬКИЙ, а, е, іст.
Прикм. до корні́ловець і корні́ловщина.
Після невдачі корніловського виступу деструктивні тенденції суспільного життя різко загострилися й набули величезного розмаху (з наук. літ.);
Через корніловську авантюру гойдалка революції гойднулась у другий бік. Всі дійсно революційні елементи затурбувались, заворушились, .. стали шукати засобів міцніше збитися в єдиний фронт (В. Винниченко);
Петро розповів про корніловський льодовий похід по кубанських степах, де він теж узяв участь у частині генерала Дроздовського (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me