корніловський

КОРНІ́ЛОВСЬКИЙ, а, е, іст.

Прикм. до корні́ловець і корні́ловщина.

Після невдачі корніловського виступу деструктивні тенденції суспільного життя різко загострилися й набули величезного розмаху (з наук. літ.);

Через корніловську авантюру гойдалка революції гойднулась у другий бік. Всі дійсно революційні елементи затурбувались, заворушились, .. стали шукати засобів міцніше збитися в єдиний фронт (В. Винниченко);

Петро розповів про корніловський льодовий похід по кубанських степах, де він теж узяв участь у частині генерала Дроздовського (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me