1. Словник української мови у 20 томах

коровайка

КОРОВА́ЙКА, и, ж.

Дикий птах родини ібісових із брунатно-червоним (з металевим блиском) оперенням, що гніздиться колоніями в очереті або плавнях.

Коровайку занесено до Червоної книги України (з наук.-попул. літ.);

Коровайка й косар гніздяться в нас на півдні країни (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коровайка — корова́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. коровайка — -и, ж. Дикий птах родини ібісових, що гніздиться колоніями в очереті або плавнях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коровайка — КОРОВА́ЙКА, и, ж. (Plegadis falcinellus). Дикий птах родини ібісових, що гніздиться колоніями в очереті або плавнях. Словник української мови в 11 томах