1. Словник української мови у 20 томах

коровайний

КОРОВА́ЙНИЙ, а, е, етн.

Прикм. до корова́й; який є короваєм.

Молода з дружками сидить за столом .. над коровайним калачем (Г. Квітка-Основ'яненко);

Коли батьки вернулися [з весілля], Володько дістав коровайну гуску, калача і білу батистову хустинку (У. Самчук);

// Стос. до весільного обряду з короваєм.

В Україні коровайному обряду відводилось значне місце, оскільки без нього не відбувалося жодного весілля (з наук. літ.);

– Діли [передачу], Іване. Щасний кумедно насупився .. – Та що я? Коровайний батько, чи що? Хіба сам не розділиш? (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коровайний — корова́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. коровайний — -а, -е. Прикм. до коровай. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коровайний — КОРОВА́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до корова́й. Коровайні шишки; Коровайний батько. Словник української мови в 11 томах
  4. коровайний — Коровайний, -а, -е = короваїв. Замість весільних медяничків, або коровайних шишечок дає вам мати... воскові свічечки. Кв. І. 110. Словник української мови Грінченка