коровайчик
КОРОВА́ЙЧИК, а, ч., нар.-поет.
Зменш. до корова́й.
Не вій, вітре, вгору, Та повій по роздолу, Та на наші коровайчики, Розмай серпаночки (з народної пісні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
КОРОВА́ЙЧИК, а, ч., нар.-поет.
Зменш. до корова́й.
Не вій, вітре, вгору, Та повій по роздолу, Та на наші коровайчики, Розмай серпаночки (з народної пісні).