1. Словник української мови у 20 томах

короварня

КОРОВА́РНЯ, і, ж.

Те саме, що корі́вник.

Чути було, як два артезіани дзвенять колесами, женучи воду в короварню і стайню (В. Кучер);

Сонце поклало багрець на бідони, що стоять біля короварні (І. Цюпа);

– Чого у вас гній не вивезений подалі од короварні? Всяку нечисть, мух біля молока розводите (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. короварня — корова́рня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. короварня — -і, ж. Цех автоклавного варіння кори з метою подальшої хімічної й біохімічної переробки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. короварня — КОРІ́ВНИК (приміщення для корів), КОРОВА́РНЯ, КОРІ́ВНЯ, ЯЛІВНИ́К (для молодняка). Задуха коров'ячого стійла війнула йому в лице. В корівнику було напівтемно (Григорій Тютюнник); Чути було, як два артезіани дзвенять колесами... Словник синонімів української мови
  4. короварня — КОРОВА́РНЯ, і, ж. Те саме, що корі́вня. Сонце поклало багрець на бідони, що стоять біля короварні (Цюпа. Вічний вогонь, 1960, 65); Чути було, як два арте-зіани дзвенять колесами, женучи воду в короварню і стайню (Кучер, Полтавка, 1950, 4). Словник української мови в 11 томах