1. Словник української мови у 20 томах

коронаційний

КОРОНАЦІ́ЙНИЙ, а, е.

Стос. до коронації.

Щодня йшли коронаційні бенкети, щодня короля одвідували чужоземські посланці (І. Нечуй-Левицький);

– Анна в час церемонії коронаційної присягалася на Євангелії, вивезеному з Києва, писаному по-руськи (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коронаційний — коронаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. коронаційний — -а, -е. Стос. до коронації. Коронаційний маніфест. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коронаційний — КОРОНАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до коронації. Коронаційний маніфест. Словник української мови в 11 томах