коротковусий

КОРОТКОВУ́СИЙ, а, е, мн.

1. Який має короткі вуса.

Філіпп – коротковусий, кучерявобородий, – тримає високий хрест, змайстрований з тонкого обструганого деревця (В. Барка).

2. у знач. ім. короткову́сі, сих, мн. Підряд двокрилих, характерною ознакою представників якого є укорочені вусики.

До коротковусих належить приблизно 120 родин (з навч. літ.);

У нижчих двокрилих (комарі) голова розвинена і є ротові органи гризучого типу. Ряд поділяється на два підряди: довговусі (мошки, москіти, комарі) та коротковусі (мухи, ґедзі, оводи) (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me