короткість

КОРО́ТКІСТЬ, кості, ж.

Абстр. ім. до коро́ткий.

Незважаючи на короткість і однотипність написів, удалося встановити деякі важливі граматичні риси протоіндійської мови (з наук.-попул. літ.);

Короткість життєвого свого шляху якось дивовижно передчував юнак Лермонтов (М. Рильський);

Дорн почав говорити сам. Він говорив про короткість і ненадійність людської пам'яті (В. Собко);

Жарти його немногословні [небагатослівні], а уривчасті, часто лаконічні, але гострі і влучні по короткості й згорнутості (І. Нечуй-Левицький).