1. Словник української мови у 20 томах

коротун

КОРОТУ́Н, а́, ч., розм.

1. Низькоросла людина або тварина; куцан.

Коротун Джеймс Марчі працював механіком авторемонтної станції (В. Владко);

Першим на злітну смугу зістрибнув коротун Ніколаіч (С. Жадан);

Дрібних, закучерявлених цуциків можна було прийняти за ягнят .. Коротунів, що не вилізали з гущавника, ми водили вночі в Паланок, і при тьмавих каганцях ті принюхувалися до підлоги й стін (М. Дочинець);

Довгань кульгав на праву ногу, коротун – на ліву (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

2. рідко. Видовжений предмет або рослина, коротші за звичайні або коротші за інші.

Дим – добрий провідник електрики. Бували випадки, коли блискавка била в низьку трубу, хоча поряд стояла висока. А все тому, що коротун щосили димів (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коротун — короту́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. коротун — див. низький Словник синонімів Вусика
  3. коротун — -а, ч., розм. Низькоросла людина; куцан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коротун — КОРОТУ́Н розм. (низькоросла людина), КУЦА́Н розм., КУЦА́К розм., НЕДО́РО́СТОК розм., КУРДУ́ПЕЛЬ фам., КОТИГОРО́ШОК жарт. Навіть вуст не встиг розтулити Пилип, як Артем уже здогадався.., що за новину приніс до Змієвого валу оцей круглоголовий коротун (І. Словник синонімів української мови
  5. коротун — КОРОТУ́Н, а́, ч., розм. Низькоросла людина; куцан. Словник української мови в 11 томах