коротун

КОРОТУ́Н розм. (низькоросла людина), КУЦА́Н розм., КУЦА́К розм., НЕДО́РО́СТОК розм., КУРДУ́ПЕЛЬ фам., КОТИГОРО́ШОК жарт. Навіть вуст не встиг розтулити Пилип, як Артем уже здогадався.., що за новину приніс до Змієвого валу оцей круглоголовий коротун (І. Головченко); Батько Данила здавався недоростком поруч з Тихоном Шугаєм (О. Копиленко); — А ти от, Явдохала, низька, як курдупель (А. Кримський); Остапові згадавсь котигорошок. — Хіба я боюсь смерті? — чув він його цапиний голос (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коротун — короту́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. коротун — див. низький Словник синонімів Вусика
  3. коротун — -а, ч., розм. Низькоросла людина; куцан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коротун — КОРОТУ́Н, а́, ч., розм. 1. Низькоросла людина або тварина; куцан. Коротун Джеймс Марчі працював механіком авторемонтної станції (В. Владко); Першим на злітну смугу зістрибнув коротун Ніколаіч (С. Словник української мови у 20 томах
  5. коротун — КОРОТУ́Н, а́, ч., розм. Низькоросла людина; куцан. Словник української мови в 11 томах