корпорація

ОРГАНІЗА́ЦІЯ (сукупність людей, держав і т. ін., організована на основі спільності інтересів, мети, програми дій, статуту й т. ін.); ТОВАРИ́СТВО, ГРОМА́ДА, БРА́ТСТВО (організаційно менш зв'язана); СПІ́ЛКА (перев. за професійними ознаками та родом діяльності); ЛІ́ГА, АСОЦІА́ЦІЯ (перев. міжнародного характеру); КООПЕРА́ЦІЯ (за виробничою або торговельною сферою діяльності); КОМПА́НІЯ, КОРПОРА́ЦІЯ (торговельне або промислове об'єднання); О́РДЕН (ченців-католиків або лицарів). Профспілки.. стали.. найбільш масовою громадською організацією (з газети); День Організації Об'єднаних Націй; Товариство це ("Кирило-Мефодіївське") поклало собі на думці домагатися, щоб усі слов'янські народи.. жили самостійно, по-братньому (Панас Мирний); Товариство охорони пам'яток історії та культури; (Прісцілла:) Коли побачить хто.., що ти вчащаєш на нічнії збори громади потайної, — не вборонить тебе ні зброя, ні одвага знана (Леся Українка); Ставропігійське братство; Всяка легальна робота між народом.. поки що неможлива, бо ще не маємо права зборів, спілок і т. ін. (М. Коцюбинський); Спілка письменників України; Професійні спілки; Ліга американських українців; Міжнародна асоціація україністів; Споживча кооперація; Величезні бариші давали англійській буржуазії торгові компанії (з підручника); Конкуренція між монополіями й корпораціями; Орден лицарів-мечоносців. — Пор. об'є́днання.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корпорація — корпора́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. корпорація — див. ОБ'ЄДНАННЯ. Словник синонімів Караванського
  3. корпорація — [корпорац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. корпорація — -ї, ж. 1》 Договірні об'єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. корпорація — Товариство, союз, спілка, див. консорціум Словник чужослів Павло Штепа
  6. корпорація — КОРПОРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Договірне об'єднання організацій, фірм, створене на основі спільності виробничих, наукових і комерційних інтересів. Словник української мови у 20 томах
  7. корпорація — (англ. сorporation) 1. конкретний тип юридичної особи. 2. професійне об’єднання, що широко практикувалося в середніх віках (корпорація кожевників, суконників, золотих справ майстрів та ін. Економічний словник
  8. корпорація — корпора́ція (від лат. corporatio – спілка) товариство, спілка, сукупність осіб, об’єднаних на основі цехових, кастових, комерційних та інших інтересів; у США загальна назва акціонерних товариств. К. називають ще деякі профспілкові об’єднання, організації місцевої влади в капіталістичних країнах. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. корпорація — Спілка капіталів; об'єднання капіталів; спілка акціонерна або з обмеженою відповідальністю. Універсальний словник-енциклопедія
  10. корпорація — Корпора́ція, -ції, -цією; -ра́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. корпорація — КОРПОРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Замкнена група осіб, об’єднана вузькофаховими, становими та ін. інтересами. Свою приналежність до вільної корпорації чистильників взуття Сашко мусив старанно приховувати (Смолич, V, 1959, 17)... Словник української мови в 11 томах
  12. корпорація — рос. корпорация 1. Добровільна організація фізичних чи юридичних осіб, які зв'язані законними зобов'язаннями з метою створення господарського підприємства. Eкономічна енциклопедія