корпорація

КОРПОРА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Договірне об'єднання організацій, фірм, створене на основі спільності виробничих, наукових і комерційних інтересів.

Увійшовши в цю корпорацію, підприємство, згідно з законодавством, делегувало тільки окремі повноваження органам корпоративного правління (з газ.).

2. Торгова або виробнича компанія великих розмірів та потужностей, що складається з кількох підрозділів.

А нинішні цивілізатори – що вони залишать по собі? Руїни, корпорації, синдикати? (Л. Костенко);

Нашій корпорації зовсім невигідно розпочинати в сибірській тайзі якесь виробництво (А. Кокотюха);

Вирішальною для успіху капіталістичних країн була не лише діяльність гігантських корпорацій, але й наявність динамічної маси зазвичай малих, класичних приватних фірм (з публіц. літ.).

3. кого. Спілка, група осіб, об'єднана фаховими, становими та іншими інтересами.

Свою належність до вільної корпорації чистильників взуття Сашко мусив старанно приховувати (Ю. Смолич);

Він увесь час говорив від імені всієї корпорації будівельників і, що ближче до кінця наради, то все більше мав однодумців (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

корпорація — корпора́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
корпорація — див. ОБ'ЄДНАННЯ. Словник синонімів Караванського
корпорація — [корпорац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
корпорація — -ї, ж. 1》 Договірні об'єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників. Великий тлумачний словник сучасної мови
корпорація — Товариство, союз, спілка, див. консорціум Словник чужослів Павло Штепа
корпорація — (англ. сorporation) 1. конкретний тип юридичної особи. 2. професійне об’єднання, що широко практикувалося в середніх віках (корпорація кожевників, суконників, золотих справ майстрів та ін. Економічний словник
корпорація — корпора́ція (від лат. corporatio – спілка) товариство, спілка, сукупність осіб, об’єднаних на основі цехових, кастових, комерційних та інших інтересів; у США загальна назва акціонерних товариств. К. називають ще деякі профспілкові об’єднання, організації місцевої влади в капіталістичних країнах. Словник іншомовних слів Мельничука
корпорація — Спілка капіталів; об'єднання капіталів; спілка акціонерна або з обмеженою відповідальністю. Універсальний словник-енциклопедія
корпорація — ОРГАНІЗА́ЦІЯ (сукупність людей, держав і т. ін., організована на основі спільності інтересів, мети, програми дій, статуту й т. ін.); ТОВАРИ́СТВО, ГРОМА́ДА, БРА́ТСТВО (організаційно менш зв'язана); СПІ́ЛКА (перев. Словник синонімів української мови
корпорація — Корпора́ція, -ції, -цією; -ра́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
корпорація — КОРПОРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Замкнена група осіб, об’єднана вузькофаховими, становими та ін. інтересами. Свою приналежність до вільної корпорації чистильників взуття Сашко мусив старанно приховувати (Смолич, V, 1959, 17)... Словник української мови в 11 томах
корпорація — рос. корпорация 1. Добровільна організація фізичних чи юридичних осіб, які зв'язані законними зобов'язаннями з метою створення господарського підприємства. Eкономічна енциклопедія