короткочасний

КОРО́ТКИЙ (який триває недовго), НЕДО́ВГИЙ, НЕТРИВА́ЛИЙ, НЕДОВГОЧА́СНИЙ, НЕДОВГОТРИВА́ЛИЙ, КОРОТКОТРИВА́́ЛИЙ, КОРОТКОЧА́СНИЙ, МАЛИ́Й, НЕВЕЛИ́КИЙ, КУ́ЦИЙ розм., ПЕРЕЛІ́ТНИЙ діал.; КОРОТКОТЕРМІНО́ВИЙ, КОРОТКОСТРОКО́ВИЙ (який триває незначний термін); СТИ́СЛИЙ (про строк). Молодого, короткого Не дали дожити Люде віку (Т. Шевченко); Її краса неначе одцвіла за той недовгий час (І. Нечуй-Левицький); Милування Параски з новим чоловіком було нетривалим; почалися сварки та нелади (Л. Дмитерко); Навіть недовгочасна її відсутність почувалась (О. Кундзич); — Мовою лікарів це називається? — Короткотривале запалення легенів... (П. Загребельний); Непомітно збігла вередлива південна зима з короткочасними заметілями і несподіваними відлигами (С. Добровольський); І я забудуся, і, може, лиш припадком Хтось, розглядаючи старих книжок сміття, Незацікавленим напом'яне нащадкам Мале моє життя (М. Рильський); Минає невелика година (С. Васильченко); Куций зимовий день вклонявся вечорові, ночі (І. Ле); Лиш перелітна краска по її лиці свідчила мені, що мої слова запали в її душу (О. Кобилянська); На руднику організували короткотермінові курси по підготовці спеціалістів (Д. Ткач); Стислі строки збирання — найважливіша умова в боротьбі з втратами хліба (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. короткочасний — короткоча́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. короткочасний — Недовгочасний, скороминущий, нетривалий, КОРОТКИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. короткочасний — [короткочаснией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. короткочасний — -а, -е. Який триває недовго. Короткочасні курси. Короткочасна кампанія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. короткочасний — КОРОТКОЧА́СНИЙ, а, е. Який триває, існує і т. ін. недовго. Дощ пройшов несподіваний, рясний і короткочасний (Л. Дмитерко); Фронтовий наш університет, дарма що такий короткочасний, .. багато на що мені очі відкрив (О. Словник української мови у 20 томах
  6. короткочасний — Короткоча́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. короткочасний — КОРОТКОЧА́СНИЙ, а, е. Який триває недовго. Дощ пройшов несподіваний, рясний і короткочасний (Дмит., Наречена, 1959, 66); Короткочасні курси; Короткочасна кампанія. Словник української мови в 11 томах