короткочасний
короткоча́сний
-а, -е.
Який триває недовго. Короткочасні курси. Короткочасна кампанія.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- короткочасний — короткоча́сний прикметник Орфографічний словник української мови
- короткочасний — Недовгочасний, скороминущий, нетривалий, КОРОТКИЙ. Словник синонімів Караванського
- короткочасний — [короткочаснией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- короткочасний — КОРОТКОЧА́СНИЙ, а, е. Який триває, існує і т. ін. недовго. Дощ пройшов несподіваний, рясний і короткочасний (Л. Дмитерко); Фронтовий наш університет, дарма що такий короткочасний, .. багато на що мені очі відкрив (О. Словник української мови у 20 томах
- короткочасний — КОРО́ТКИЙ (який триває недовго), НЕДО́ВГИЙ, НЕТРИВА́ЛИЙ, НЕДОВГОЧА́СНИЙ, НЕДОВГОТРИВА́ЛИЙ, КОРОТКОТРИВА́́ЛИЙ, КОРОТКОЧА́СНИЙ, МАЛИ́Й, НЕВЕЛИ́КИЙ, КУ́ЦИЙ розм., ПЕРЕЛІ́ТНИЙ діал. Словник синонімів української мови
- короткочасний — Короткоча́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- короткочасний — КОРОТКОЧА́СНИЙ, а, е. Який триває недовго. Дощ пройшов несподіваний, рясний і короткочасний (Дмит., Наречена, 1959, 66); Короткочасні курси; Короткочасна кампанія. Словник української мови в 11 томах