корпускула
КОРПУ́СКУЛА, и, ж., фіз.
Узагальнена назва дрібних частинок матерії.
Крім променів, Сонце викидає в простір велику кількість так званих корпускул: електронів, протонів, нейтронів, атомних ядер тощо (з наук.-попул. літ.);
Гіпотеза про те, що матерія складається з корпускул, була популярна в XVII–XVIII ст. Поняття корпускули близьке до поняття атома, але атоми вважалися неподільними, тоді як корпускули могли ділитися (з наук.-попул. літ.);
Думка бігала по колу, мов корпускула в циклотроні (М. Руденко);
Квантова механіка вивчає лише миттєвий зріз реальності, отже, має справу з частками, корпускулами, дискретностями (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- корпускула — корпу́скула іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- корпускула — Корпускула — corpuscle — Korpuskеl — узагальнена назва дрібненьких частинок матерії (електронів, фотонів тощо). Гірничий енциклопедичний словник
- корпускула — -и, ж., фіз. Маленька частинка матерії (електрон, фотон тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
- корпускула — корпу́скула (від лат. corpusculum – тільце, частинка) узагальнена назва дрібненьких частинок матерії (електронів, фотонів тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
- корпускула — КОРПУ́СКУЛА, и, ж., фіз. Маленька частинка матерії (електрона, фотона тощо). Сонячне випромінювання.. складається.. з потоків так званих корпускул — заряджених електрикою частинок (Наука.., 4, 1962, 13). Словник української мови в 11 томах