корпус

КО́РПУС, ч.

1. род. а. Те саме, що ту́луб 1.

Подавалася [Галя] .. цілим корпусом назад, щоби бути рівною й стрункою (Л. Мартович);

Він схопивсь з місця і, плентаючись ногами, всім корпусом рішуче подався до дверей (С. Васильченко);

З заводей .. [туману], немов із казки, виринали іноді коні – спершу тільки гривасті голови, а далі й корпуси чуйно насторожених .. огирів (Д. Міщенко);

Опісля розвернувся [гравер] усім своїм колись могутнім корпусом і чорним брудним пальцем почав крутити диск телефонного апарата (О. Чорногуз).

2. род. у. Кістяк, основа чи оболонка машини, механізму і т. ін.

Рухались також усі інші частини машини, зуби зачіплялись за зуби, блискучі залізні дрюки то висувались наперед, то подавалися в глибину корпусу (І. Франко);

В темряві не було видно корпусу автомобіля, здавалося, що з густого мороку насуваються самі сліпучі фари (В. Владко);

Вибух потряс увесь корпус мартенівської печі (М. Руденко);

– А то я машинку швейну купила .. Оверлок тягне трохи, корпус покоцаний, а так – нічого (Люко Дашвар);

// Кістяк судна разом з обшивкою.

Високий, ніби багатоповерховий будинок у риштованнях, стояв корпус майбутнього лінкора (В. Собко);

– Корпус майже неушкоджений. У носовій частині пробій. Це сталося, мабуть, тому, що судно різко всунулося носом у пісок (М. Білкун);

Один з перших підводних човнів був схожий на дирижабль. Потім форма змінилась, корпус став більш витягнутим (з наук.-попул. літ.).

3. род. у. Один із кількох будинків, що мають спільне призначення й розташовані поблизу.

Вертепом звали один номер в старому корпусі, де жили скінчивші [ті, що закінчили] курс (І. Нечуй-Левицький);

На ґанок вийшов начальник тюремного корпусу сержант Сиволапов (Б. Антоненко-Давидович);

Встають заводів корпуси бетонні (П. Дорошко);

Він потяг Уласа до головного корпусу університету, на ходу розказуючи, що його викликають на розмову до ректорату (Григорій Тютюнник);

Зостались позаду корпуси нового житлового масиву (О. Гончар);

Санаторій оточений був рідким лісом .. Ми проїхали крізь браму, завернули до головного корпусу (С. Жадан);

// Відокремлена частина великого будинку.

Всі ці покої .. містилися в одному з .. багатьох корпусів будинку (Ю. Смолич).

4. род. у. Військове з'єднання, що складається з кількох дивізій або бригад.

[Ватутін:] А німці з Вишгорода удару не ждуть. Подавити б їхню оборону масованим вогнем артилерійського корпусу (Л. Дмитерко);

По шляху рухались бронетанкові частини й маси кінноти козачого корпусу, що прорвалися десь зліва (О. Гончар);

Фортуна підморгнула їм і з Білої Церкви – там большевиків [більшовиків] розтрощив Запорозький корпус разом із Дніпровською дивізією отамана Зеленого (В. Шкляр).

5. род. у. Сукупність осіб якогось одного фаху, службового становища і т. ін.

Правового поля нема. Є загроза навіки втратити Україну. І тоді сивий чоловік, старійшина депутатського корпусу, просить нашого лідера негайно скласти присягу на святій Книзі (Л. Костенко);

Кореспондентський корпус.

6. род. у, іст. Середній військовий навчальний заклад закритого типу в царській Росії та деяких ін. країнах.

Мене готували до інституту, а брата до корпусу (Панас Мирний);

Він тепер, окрім жіночої гімназії, має уроки ще й в корпусі (Леся Українка).

7. род. у., лінгв. Повна збірка яких-небудь текстів.

У семитомному корпусі спадщини Панаса Мирного два томи відведено новим, уперше опублікованим матеріалам (із журн.);

// Те саме, що лінгвісти́чний ко́рпус.

Виконання функції інформаційно-лінгвістичної підтримки корпусом текстів можливе лише за умови, що він лінгвістично маркований та репрезентативний за обсягом (з наук. літ.).

8. род. у., полігр. Назва одного з розмірів (на 10 пунктів) друкарського шрифту.

Корпус був використаний у друку Corpus Juris Civilis – кодифікації римського цивільного права. Цей шрифт найчастіше застосовують для набору текстів книг (з наук.-попул. літ.).

(1) Жанда́рмський ко́рпус, іст. – утворена 1827 р. царем Миколою І військово-поліцейська організація.

– Можна собі взяти охорону з жандармського корпусу, а не грати .. в лібералізм: мене ніхто не охороняє... Я вас, графе, охороняю (М. Стельмах);

(2) Каде́тський ко́рпус, іст. – у дореволюційній Росії та деяких ін. країнах – закритий військово-навчальний заклад для хлопчиків з дворянських родин.

Він, кажуть, вже тоді напитав собі якусь службу в кадетському корпусі (І. Нечуй-Левицький);

– Скрізь у Європі панує німецька наука. Ось Фрідріх, він увів спеціальні курси фізики навіть у кадетських корпусах (Ю. Мушкетик);

Київський кадетський корпус славився рівнем викладання точних наук (із журн.);

(3) Па́жеський ко́рпус, іст. – у старій Росії – привілейований середній військово-навчальний заклад для дворян.

Гетьман Павло Скоропадський був царським генералом, вихованим у московському Пажеському корпусі, загартованим у російсько-японській війні (із журн.).

△ (4) Дипломати́чний ко́рпус – акредитовані при уряді якої-небудь країни дипломати інших країн.

Неприродна любов старої розпусної жінки шокувала петербурзький двір і дипломатичний корпус, але разом з тим свідчила, що стан її здоров'я добрий і що вона не думає про вічний спочинок. Це й заспокоювало Безбородька (В. Малик);

(5) Лінгвісти́чний ко́рпус – у мовознавстві – зібрання мовних одиниць за заданими параметрами.

Лінгвістичний корпус англійської мови Вебстерського словника – один з найбільш розбудованих (із журн.).