корпус

(будов.) будинки, (військ.) школа, (друк.) десятка, (тіло) тулуб

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корпус — ко́рпус 1 іменник чоловічого роду тулуб ко́рпус 2 іменник чоловічого роду основа, облонка машини; окрема будівля; військове з'єднання; збірка текстів * Але: два, три, чотири ко́рпуси ко́рпус 3 іменник чоловічого роду сукупність осіб одного фаху або службового становища Орфографічний словник української мови
  2. корпус — (тіла) тулуб, торс; (машини) тіло, станина; (у групі будівель) будинок, будівля; (дипломатичний) представники; (кадетський) ЗСТ. училище. Словник синонімів Караванського
  3. корпус — I [корпус] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў (тулуб) II [корпус] -су, м. (ў) -с'і, мн. -си, -с'іў два корпусие (споруда; військове з'єднання; шрифт) Орфоепічний словник української мови
  4. корпус — Корпус — body, frame — *Gehäuse, Mantel, Gestell, Rumpf, Körper — основна частина машини, механізму. Гірничий енциклопедичний словник
  5. корпус — ч. 1》 род. -а. Те саме, що тулуб. 2》 род. -у. Кістяк, основа чи оболонка машини, механізму тощо. Корпус годинника. || Кістяк судна разом з обшивкою. 3》 род. -у. Один із кількох будинків, що мають спільне призначення й розташовані на тій же ділянці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. корпус — КО́РПУС, ч. 1. род. а. Те саме, що ту́луб 1. Подавалася [Галя] .. цілим корпусом назад, щоби бути рівною й стрункою (Л. Мартович); Він схопивсь з місця і, плентаючись ногами, всім корпусом рішуче подався до дверей (С. Васильченко); З заводей .. Словник української мови у 20 томах
  7. корпус — ко́рпус (від лат. corpus – тіло, суть, основа) 1. Тулуб людини або тварини. 2. Остов судна. 3. Основна частина машини, механізму. 4. Одна або кілька споруд (К. університету). 5. Військове з’єднання (танковий К.). Словник іншомовних слів Мельничука
  8. корпус — ТУ́ЛУБ (тіло людини або тварини без голови й кінцівок), КО́РПУС, ТОРС, ТІ́ЛО, СТАН (людини). Чорний приношений кожух охляп звисав на його кремезному й дужому тулубі (Г. Словник синонімів української мови
  9. корпус — Ко́рпус, -су; -пуси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. корпус — КО́РПУС, ч. 1. род. а. Те саме, що ту́луб. Він схопивсь з місця і, плентаючись ногами, всім корпусом рішуче подався до дверей (Вас., І, 1959, 258); Подавалася [Галя].. цілим корпусом назад, щоби бути рівною й стрункою (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
  11. корпус — Ко́рпус, -са м. Корпусъ, станъ. Лемішка робив своїм огрядним корпусом і ростом великий контраст. Левиц. І. 883. Словник української мови Грінченка