корсар

КОРСА́Р, а, ч.

1. заст. Пірат, морський розбійник.

На злото в трюмі – жде казна. Тебе, корсара, – зла тюрма (Ю. Яновський);

Сервантеса, закутого в кайдани, корсари просто з палуби продали в рабство (О. Гончар);

Та й зрадили нас у битві морські косарі-корсари (Ю. Андрухович);

Немов щось торкнуло старого – пригадав він у ту ж мить сина свого, що його схопили корсари п'ятнадцять років тому на узбережжі Лаясси і чутка про нього запалася (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

* У порівн. Хлопці у чорних масках, наче корсари, грізно дивляться крізь вузькі прорізи для очей (Л. Костенко).

2. іст. Те саме, що ка́пер 2.

Флот свій виставили [рицарі] в гавані так, що він не давав прорватися туди кораблям турецького корсара Курдоглу, якому Сулейман надав адміральський титул капудан-паші (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корсар — корса́р іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. корсар — Пірат, морський грабіжник. Словник синонімів Караванського
  3. корсар — -а, ч. Морський розбійник, пірат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. корсар — див. пірат Словник чужослів Павло Штепа
  5. корсар — корса́р (італ. corsaro, від corsa – біг, гонитва) морський розбійник, пірат. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. корсар — ПІРА́Т (морський грабіжник), КОРСА́Р заст., ФЛІБУСТЬЄ́Р заст. — Прив'яжіть до ніг цьому розбійникові найважчий камінь! — грізно наказав цар Сулим, — і киньте його в море.. А корабель з піратами запаліть (Ю. Словник синонімів української мови
  7. корсар — Корса́р, -ра; -са́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. корсар — КОРСА́Р, а, ч., заст. Пірат. На злото в трюмі — жде казна. Тебе, корсара,— зла тюрма (Ю. Янов., V, 1959, 54); За гроші царівни Зори Вадим купив корабель, зібрав ватагу таких, як і сам, втікачів і став корсаром. Він нападав на галери царя Судима (Мокр., Острів.., 1961, 75). Словник української мови в 11 томах